| Chapter 17 |
1 | ¶ І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
|
2 | Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
|
3 | Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
|
4 | І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
|
5 | І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
|
6 | А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
|
7 | Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
|
8 | Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
|
9 | Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
|
10 | Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
|
11 | ¶ І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
|
12 | І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
|
13 | І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
|
14 | І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...
|
15 | Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
|
16 | І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...
|
17 | Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
|
18 | Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
|
19 | І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
|
20 | ¶ А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
|
21 | і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
|
22 | І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...
|
23 | І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
|
24 | Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
|
25 | А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...
|
26 | І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
|
27 | їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
|
28 | Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
|
29 | того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
|
30 | Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
|
31 | Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
|
32 | пам'ятайте про Лотову дружину!
|
33 | Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
|
34 | Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
|
35 | Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
|
36 | Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
|
37 | І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...
|